Фізико-географічна характеристика Цуманської пущі
Об'єкти природно-заповідного фонду у Ківерцівському НПП "Цуманська пуща"
Цуманська пуща (як лісовий масив) розташована між 50° 45' і 51 °03' північної широти та між 25°3' і 26° 07' східної довготи. Загальна площа пущі становить близько 80 000 га (0,8 тис. км²).
Площа Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» — 34 467,89 га земель, у тому числі 3 472,71 га земель, що вилучаються та надаються йому в постійне користування, та 30 995,18 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.
Тобто парк займає 43% відносно усієї площі Цуманської пущі.
Тектонічна, геологічна та геоморфологічна будова
У тектонічному відношенні Цуманська пуща розташована на Волино-Подільській плиті, яка належить Східноєвропейської платформи. Фундамент її складається з магматичних і метаморфічних гірських порід архейського й ранньопротерозойського віку, розчленованих на окремі блоки.
Цуманська пуща розміщена на двох геоморфологічних формах. На півночі це Поліська низовина, на півдні — Волинська височина. Переважно територія пущі належить до Рожище-Цуманського денудаційного району, тут поширені масиви крейдових поверхонь, підвищені до 200 м, на яких утворилися родючі перегнійно-карбонатні ґрунти (Тростянецький, Журавичинський, Ківерцівський масиви), зрідка трапляються карстові озера.
Як і для Полісся в цілому, для цієї території характерним є вирівняний рельєф. Найнижча точка (163 м над рівнем моря) розташована в південно-східній частині Цуманської пущі на р. Горинь, а найвища (210 м над рівнем моря) — в північній частині, південніше с. Рудники. Отже відносні висоти досягають 57 м. Найбільші локальні перепади висот мають місце біля р. Горині і становлять приблизно 20 м, відносні висоти на профілях долин менших річок здебільшого не перевищують 5 м. Поверхня утворена переважно флювіогляціальними (водно-льодовиковими) відкладами супіщаного механічного складу. Під ними залягає крейда, яка здебільшого розташована на значній глибині (близько 20 м) і слабо впливає на ґрунти та характер рослинності. Інколи крейдові породи підходять ближче до поверхні, переважно на північно-західному краю Цуманського лісу. Заплави займають невелику площу. Заплава Горині на ділянці річки, що межує з Цуманським лісом, не виявлена. Заплава Кормину має 100-200 м завширшки. Надзаплавні тераси складено породами легшого механічного складу і вкрито значною мірою сосновими лісами.
Клімат
Середня річна сума опадів становить приблизно 600 мм. Середня температура січня -5°С, середня температура липня +І8°С. Сума температур вище 10°С становить 2400-2450°, середня тривалість періоду з температурою понад 5°С - 200-205 днів, а з температурою понад 10°С – 160 днів. Сумарна сонячна радіація - 76 Ккал на см:, кількість годин сонячного сяйва - 1600. Порівняно із середніми для рівнинної частини України показниками клімат території характеризується меншою континентальністю (меншими річними коливаннями температури, більшою кількістю опадів).
Гідрологічна характеристика
Територія належить до басейну Прип'яті, а точніше - до басейнів двох її приток - Стиру і Горині. Найбільшою річкою, яка перетинає Цуманську пущу в східній її частині, є Горинь, права притока Прип'яті. Найбільшими, річками Цуманської пущі є Путилівка, Кормин, Конопелька і Стубла. Річка Кормин - права притока Стиру. Сучасний екологічний стан та роль річки Кормин у природі Ківерцівщини. В Цуманському лісі знаходяться верхня і частково середня течії річки, яка бере початок в центральній частині лісового масиву і тече на північний схід. Русло Кормину майже на всьому протязі каналізоване. В південній частині території протікає із заходу на схід р. Путилівка (нижня її частина) - ліва притока Горині. На Путилівці облаштовано кілька ставків. Конопелька - притока Стиру - протікає уздовж західного краю Цуманського лісу з південного сходу на північний захід. Річка Стубла протікає в Цуманському лісі нижньою течією з півдня на північ в його південно-східній частині на території Рівненської області. Стрипа - притока Кормину, тече із заходу на схід північніше від с. Берестяне, у неї впадає р. Млинок, яка протікає трохи південніше; русла обох річок переважно каналізовані. За режимом водозабезпечення річки належать до рівнинних з мішаним типом забезпечення з переважанням атмосферного (снігового та дощового).
У східній частині території, на межі Волинської і Рівненської областей розташоване Чортове болото, на якому є мережа каналів, найбільший з них - Радзивілівський канал - впадає в Кормин з правого боку. Чортове болото - цінне водно-болотне угіддя Ківерцівщини. Крім Чортового болота на території є багато боліт меншої площі, здебільшого лісових.
Ґрунтовий покрив
Переважаючими ґрунтами є дерново-підзолисті, в тому числі оглеєні, дернові та болотні ґрунти, а також низинні торфовища. Наявні також болотно-лучні та лучні ґрунти. Дерново-підзолисті ґрунти займають близько двох третин території. За механічним складом переважають легкосупіщані, супіщані і легкосуглинисті ґрунти. За рівнем оглеєння поширені неоглеєні, глеюваті і глеєві різновиди. Найбільшою за площею і найкраще вираженою ділянкою торфовищ є Чортове болото, розташоване у східній частині Цуманського лісу.
Вирівняність рельєфу Цуманської пущі, слабкий природний дренаж ґрунтів, їх сезонне перезволоження обумовили слабку придатність їх для використання як орних земель. Це сприяло збереженню на цій території лісової рослинності.
Фізико-географічне районування
За фізико-географічним районуванням України (1968), дана територія належить до Цуманського району області Волинського Полісся зони мішаних лісів, а за новим районуванням, наведеним у Географічній енциклопедії України (1993) - до Ківерцівсько-Цуманського району області Волинського Полісся.
