Історико-культурна спадщина Цуманської пущі


Детальніше ознайомитись з історичною спадщиною парку Ви можете за посиланнями нижче:

Українська повстанська армія

Перша світова війна

Друга світова війна

Пам"ятки археології

Спадщина Радзивіллів

Етнографія

Замок князів Радзивилів в смт Олика. Замок бастіонного типу князів Радзивилів, зведений у 1654 році. Значно понівечений після 1939 року. Триповерховий палац, фортечні споруди, брама. Залишки ландшафтного парку. Замковий комплекс квадратний у плані — мав чотири кутові бастіони з сторожовими вежами (частково залишились два бастіони).

Колегіальний костел Святої Трійці — римо-католицький парафіяльний костел в смт Олиці Ківерцівського району Волинської області; визначна барокова пам'ятка сакральної архітектури в Україні 1-ї половини XVII століття. Храм визнано найкрасивішим польським костелом на Волині.

Дзвіниця колегіального костелу Святої Трійці (мур), 1650 р. Знаходиться позаду костелу-колегіуму. Цегляна, складається з п'яти хрестових у плані пілонів висотою 15,8 м, об'єднаних напівциркульними арками. Пілони декоровані вузькими плоскими нішами, три середніх пілона прикрашені ліпним маскароном і рослинним орнаментом. Дах покритий черепицею.

Костел святих Петра і Павла — парафіяльний римо-католицький храм у селищі Олика, належить до Луцького деканату Луцької дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні. Костел є постійно діючим храмом Олицької римо-католицької парафії, а в колегіальному костелі Святої Трійці меси та богослужіння відбуваються лише з нагоди великих релігійних свят. Католицька громада селища нараховує близько 200 осіб.

Луцька брама — пам'ятка оборонної архітектури в селищі Олика Ківерцівського району Волинської області (фактично — у давньому передмісті Олики — Залісочому; тепер село Залісоче Дідичівської сільської ради). Ланка міських укріплень, до складу яких входили земляні вали і двоє (за іншими даними, троє чи навіть четверо) воріт у них. Збереглися лише Луцькі ворота (на Луцькій дорозі). Свято-Стрітенська церква — парафіяльна православна (УПЦ МП) церква, пам’ятка архітектури національного значення, розташована у давньому передмісті Олики – Залісочому. Храм споруджений на кошти парафіян у 1784 році.

Стрітенська церква в с. Залісоче (1784 р.).

Дзвіниця Стрітенської церкви у с. Залісоче, (дерев`яна) 1806 р.

Костел Пресвятого Серця Ісуса Христа. Санктуарій Божого Милосердя Римсько-католицька парафія в Ківерцях виникла порівняно недавно, в 1923 р., до того часу село було частиною луцької парафії. Після створення парафії деякий час парафіяльним храмом була каплиця. Храм Пресвятого Серця Господа Ісуса збудовано в 1929–33 р. коштом вірних. Будівництвом храму керував її останній передвоєнний парох о. Тадеуш Бончковський. Храм консекрований в 1933 р. єпископом-ординарієм Адольфом Петром Шельонжеком. Після закінчення ІІ світової війни в 1945 р. храм було відібрано комуністами. Михайлівська церква, 1770 і дзвіниця, кінець ХIX ст. на кошти прихожан, дерев'яна на кам'яному фундаменті з такою ж дзвіницею. Під час детального обстеження храму було з'ясовано більш точну дату побудови Михайлівської церкви - 1768 рік, дзвіниці - 1888 рік. За переказами, що дійшли до нас, новозбудована церква спочатку стояла на дубових палях, а згодом був зроблений кам'яний фундамент. Під час цих робіт викопували велику кількість людських кісток. Цілком імовірно, що церкву будували на давньому кладовищі. Михайлівська церква збудована вівтарем на схід у вигляді ковчега, увінчана трьома банями.

Будинок єпископа (1723 р.) на території Свято-Миколаївського монастиря в селі Жидичин. Жидичинський монастир Святителя Миколая Чудотворця — чоловічий православний монастир у Жидичині. Належить до Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Свято-Миколаївська церква (1723 р.), с. Жидичин.

Дзвіниця Свято-Миколаївського монастиря в Жидичині, XVII ст.

с. Омельне, Михайлівська церква Храм побудовано 1776 року поміщиком Велігорським і парафіянами на місці колишньої старої. Церкву зрублено сокирою, всі деталі були з'єднані без жодного цвяха. Макаревичівський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований у межах Ківерцівського району Волинської області, в північній частині села Омельне. Площа 0,9 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому № 272 від 26.07.1983 року. Перебуває у віданні: Омельненська сільська рада. Статус надано для збереження залишків парку маєтку Юзефа Крашевського, польського письменника, публіциста і видавця. У 2010 році Макаревичівський парк ввійшов до складу національного природного парку «Цуманська Пуща».

Братська могила воїнів, які загинули під час «Брусилівського прориву» у 1916 році.

Трохимбрід — єврейське містечко, яке існувало в Західній Україні з кінця XIX століття до 1942 року. Було розташоване за 30 кілометрів на північний-схід від Луцька, недалеко від іншого єврейського містечка Лозішт. Також відоме як Софіївка, (пол. Zofiówka), на честь російської царівни Софії, яка дозволила створити в цьому місці єврейське поселення.

Урочище Богуславка, по дорозі між селищем Цумань та селом Берестяни Ківерцівского р-ну Волинської області. Назва урочища походить від назви села Богуславка. Зараз такого населеного пункту не існує, але на старих картах початку ХХ ст. воно позначене, а поряд - гута (склозавод) литовсько-польських магнатів Радзивилів. Ймовірно, Богуславка названа в честь одного з князів Радзивилів, в роду яких було декілька осіб з іменем Богуслав. Неподалік села колись була колія вузькоколійної залізниці, де розташовувалась залізнична станція «Богуславка».

Руїни будинку польської письменниці Габрієли Запольської Недалеко біля Луцька за тихим красивим озером височіє на пагорбі руїна. Це – одна із споруд середини XIX ст., що належала сім’ї польської поетеси Габріелі Запольської. За 1 км від Луцька знаходиться малопримітне село Прилуцьке, що до 40-их років XX ст. мало назву Ківерці (не плутати з сучасним містом). Це місце тісно пов’язане з ім’ям Корвін-Піотровської Марії Габріелі Стефанії – польської письменниці та актриси, що народилась в с. Підгайці (чи в с. Ківерці за іншими джерелами). Навчалася вона у Львові, де і похована на Личаківському кладовищі, творила під псевдонімом «Габріеля Запольська». Її батько був маршалком волинської шляхти та власником двох фільварків, тобто маєтків з кількома будівлями. Подейкують, що маєток в селі Прилуцьке коштував за хазяїв 150 тисяч рублів. Яка саме споруда зустрічає нас тут, достеменно невідомо. Деякі джерела наполягають, що це — житлова будівля, інші — вказують на архітектурні риси, характерні для католицьких каплиць. Що ж, Вінцент Корвін-Піотровський справді славився своєю набожністю і міг собі дозволити збудувати місце для молитви. Маєток Корвін-Піотровських в с. Прилуцьке Будівля, яку ми відвідали, була майже зруйнована в період Великої Вітчизняної. Тут була також прибудова, що разом з центральною спорудою слугувала в різні часи сільською радою, клубом, у 50-их роках могла б стати музеєм, якби не брак організаторів та коштів. В романі «Мелашка», що є біографічним, письменниця згадує цю місцевість: «Темне тло лісу, що оточував село, затуляє горизонт. За той ліс опускалася вогниста куля, розстеляючи свій багряний королівський плащ… Побіля болотистого шляху, на горбку, на простенькому хресті розправив плечі дерев’яний Христос. Сонце зайшло. Темний ліс видався зловищем догасаючих променів, що віддалялись, тремтливо і сором’язливо, на захід.» (пер. С. Гупала). Маєток Корвін-Піотровських в с. Прилуцьке Багато що змінилось з тих часів. Не так давно праворуч від цієї споруди можна було побачити дерева, що нагадували про алею чи садок, що був тут за життя Габріелі Запольської. Зараз же дика рослинність захоплює руїни у свої зелені шати.

с. Липне- Михайлівська церква , дерев`яна, 1770 р.

с. Метельне, Покровська церква 1810 р.

Урочище «Березина», поховання вояків УПА біля села Берестяни.

с. Гайове. Пшебраже, польське поховання

Залишки парку на місці колишнього маєтку письменника Юзефа Ігнація Крашевського.

с. Клубочин. Братська могила 137 жителів села Клубочин.