Археологічні пам'ятки


Археологічні пам’ятки Ківерцівського району.

Переважна більшість цих пам`яток знаходиться в межах території Ківерцівського національного природного парку "Цуманська пуща":

- с.Башлики. У північній околиці села, на лівому березі річки Путилівки - сліди поселення маліцької культури, а також стжижовської та тшинецько-комарівської культур, відкриті у 1979 р. За 0.5 км на схід від села на островоподібному підвищенні ще одне поселення тшинецько-комарівської культури

- с.Бодячів. На правому березі річки Конопельки поселення ВНК(волинської неолітичної культури), тшинецько-комарівської культури (ТКК), ХІ-ХІІІ ст.

- с.Берестяни. За 0.5 км на південний схід від села в 1978 р. знайдено крем’яний серп і шліфовану крем’яну сокиру бронзового віку. У 1938 році Я. Фітцке розкопав кілька курганів, під якими біля кістяків знайдені скроневі кільця, плетений перстень і залізна пряжка. На відстані 3 км у південному напрямку від села давньоруське поселення, відкрите у 1978 р. В ур. Сермень – курганний могильник з 10 насипів.

- с.Борохів . На південно-західній околиці , в лісі – могильник з 300 курганів, 103 з яких у 1898 році розкопала К. Мельник. Біля кістяків – бронзові та срібні кільця, скляні намиста, срібна ажурна підвіска, давньоруська кераміка. На території села – випадкова знахідка срібної підвіски з вирізаним хрестиком.

- с.Веснянка. На південній околиці села знаходився давньоруский могильник зі 100 насипів. У 1898 р К. Мельник розкопала 6 курганів, під якими були тіолопокладні поховання.На території дачних ділянок знайдено горщик залізного віку. За 0,4 км на пн.-сх. від сх. околиці села поселення раннього залізного віку

- с. Гайове . У західній частині села поселення ВНК (волинської неолітичної культури), тшинецько-комарівської культури (ТКК), ХІ-ХІІІ ст.

- с. Городище . городище ХІ-ХІІІ ст.

- с.Жидичин. На високому мисі старого русла Стиру – давньоруське (ХІ-ХІІІ ст) городище розміром 20 х 60 м;укріплене з напільної сторони ровом і валом, вперше згадане в Іпатієвському літописі з 1227 році. Біля городища – давньоруське поселення ХІ-ХІІІ ст. На північ від села ,поселення тшинецько-комарівської культури (ТКК), ХІІ-ХІІІ ст.

- с.Завітне. Біля села знайдено крем’яний ніж і шліфоване долотце.

- с.Звірів. На північно-східній окролиці села поселення поселення ВНК (волинської неолітичної культури), тшинецько-комарівської культури (ТКК), ТЗК, ЛГ, ХІІ-ХІІІ ст.

- м.Ківерці. У 1900 році у місті знайдено скарб римських монет ІІ-ІІ ст. н.е. в глиняному горщику

- с. Конопелька, у межах села, на лівому березі р. Конопелька багатошарове поселення

- с.Котів. На території села, біля хутіра Вулька знайдено крем’яні листоподібні наконечники списів городицько-здлвбицької культури, стжижовської культури шнурової кераміки.

- с.Кульчин. На правому березі р. Стир, на піщаній дюні - сліди поселення лужицької культури. На краю корінного берега р. Стир – ранньослов’янське поселення середини І тис. н.е. відкрите в 1965 р. В 1993 р. виявлено сліди поселень ВНК, ПТКМК, ТКК, СК, поселення ВНК (волинської неолітичної культури), тшинецько-комарівської культури (ТКК), ХІ-ХІІІ ст.

- с.Липне. В ур. Замошшя в 3–х км на північний схід села учнями знайдене крем’яне палеолітичне знаряддя мустьєрської епохи, біфас та сокири бронзового віку. На правому березі р. Черемошни знайдені кам’яні та крем’яні сокири епохи міді-бронзи. В 2.5 км на захід від села в ур. Капличка – поселення тшинецько-комарівскої культури, на поселенні в ур. Вигонець відкрита майстерні виробів з кременю. В ур. Ухилля – давньоруське поселення та курганний могильник з 8 насипів. При рятівних розкопках кількох курганів виявлено горщики ХІ ст., бронзовий перстень та жіночі прикраси. В ур. Градка , за 2 км на північний захід від села – три давньоруські кургани, біля якмх знайдено давньоруську кераміку, а також залізні вістря стріл списа.

- с.Лички. На західній околиці села – поселення ХІІ-ХІІІ ст.

- с.Одеради. За селом збереглись кургани давньоруського часу, городище ХІ-ХІІІ ст.

- с.Озеро. За селом, на північно-східному березі озера, згідно інформації вчителя В. Вишневського, часто зустрічаються старовинні монети та кераміка

- смт. Олика. На полі знаходиться група курганів визначеного часу. На схід від селища, по обох берегах р. Путилівки дрібні знахідки кераміки залізного віку.

- с. Олександрія, за 2 км на захід від південної околиці села багатошарове поселення

- с. Покащів. У селі знайдено крем’яну сокиру і вістря списа городоцько-здовбицької культури

- с. Пальче . На північний захід від села сліди поселень волинської неолітичної культури та , ХІІ-ХІІІ ст., за 0,7 км на південь від мосту через р. Конопелька поселення раннього залізного віку. На березі р. Конопелька, за 0,6 км на північ від попередньої пам'ятки багатошарове апоселення

- с. Сокиричі. У південно-західній частині села поселення тшинецько-комарівської культури та ХІІ-ХІІІ ст..

- смт. Тростянець . На території села – знахідки неолітичної доби

- с. Холоневичі. На захід від села – залишки двох поселень тшинецько-комарівської культур

- с. Хорлупи. За 1,7 км на північ від сільського кладовища багатошарове поселення. У селі знайдено крем’яну сокиру стжижовської культури і бронзову булаву давньоруського часу

- смт. Цумань. В 2-х км на захід від селища на правому березі р. Путилівка, в ур. Заклин – багатошарове поселення свідерської культури, волинської епохи неоліту, городоцько-здовбицької , стжижовської і тшинецько-комарівської культур, бронзового віку, матеріали ранньозалізного віку, ранніх слов’ян та епохи Київської Русі ( ХІ ст.). В ур. Башлики за 1.5 км на захід від селища на лівому березі зібрано матеріали доби мезоліту, бронзового віку, стжижовської та тшинецько=комарівської культур

- с. Човниця, городище ХІ ст., за 0,2 км на зх. від села багатошарове поселення

- с. Яківці. На лівому березі Путилівки – поселення тшинецько-комарівської культури та ХІІ-ХІІІ ст..

З книги «Населення Волині в праісторичні часи. Розвиток матеріальної та духовної культури» Г. Охріменка та з сторінки https://uk.wikipedia.org/…/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%8…

Посилання: http://facebook.com/npptsuman/posts/2063772343847194:0

 



Догори