Чортове болото
ЗАГАДКИ ЧОРТОВОГО БОЛОТА
Одним з найбільш цікавих місць Цуманської пущі є Чортове болото. Ця важкодоступна місцина є маловивченою і приховує чимало таємниць. Окрім того, сама назва «Чортове» виникла неспроста, тутешні мешканці відносяться до цього болота з пересторогою, оповідаючи різні містичні історії. Знаходиться болото неподалік сіл Берестяни та Знамирівка Ківерцівського району. Раніше болото було значно більшого розміру, простягаючись далі на південь від сучасних розмірів.
Через Чортове і поряд з ним проходить меліоративна система. Навпіл болото розділяє Радзивилівський канал із добудованими пізніше рукавами канальців. Достеменно невідомо коли його проклали, але на картах початку ХХ ст. канал ще не позначений, тому можна припустити, що прокопали його за часів Польщі в 20-30-х роках ХХ ст. Князі Радзивіли були власниками значної території Цуманської пущі, зокрема мисливських угідь. На полювання в пущу приїзджали вельможі з Європи. Неподалік Чортового болота знаходиться урочище Звіринець. За свідченнями старожилів, у цьому урочищі був вольєр, в якому розводили та утримували тварин для мисливства. За декілька кілометрів звідсіля уздовж узбережжя річки Кормин проходила лінія фронту у Першу світову, у 1915-16 рр. Навколо болота ховались серед густого лісу криївки українських повстанців в 40-50х роках ХХ ст. Є підстави вважати, що в лісі неподалік був бункер-штаб головнокомандуючого УПА Василя Кука. Тому ця територія цікава не лише біологам, а й історикам.
Раніше на болоті та на узбережжі були сінокоси, але за останні десятиріччя косіння припинили, що спричинило заростання значної території чагарниками. Це, в свою чергу, перетворює болото на дуже важкодоступну місцину для відвідування людьми. Хоча у цьому є своєрідна перевага, адже зменшення антропогенного навантаження сприяє збереженню цього унікального природного комплексу. Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Чортове болото» утворений рішенням облвиконкому у 1991 році.
У 2004 році територія заказника “Чортове болото” увійшла до заповідного урочища «Цуманська пуща», яке в свою чергу на даний момент входить до Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща». Заказник являє собою лісо-болотний масив. Площа – понад 668 га. Розміром болото приблизно 5 км х 1 км. Ймовірно, що це болото утворилось під час стікання льодовикових вод. Центральна частина заказника має вирівняну поверхню, дещо понижену до центру. Його краї, що є терасами пониження, піднято в різній мірі: менше – в Холоневичівському лісництві, більш стрімкі – у Берестянському, де болото оточено залісненими горбами. За своїм рослинним покривом болото є низинним (евтрофним). В цілому, з флори зустрічається близько 300 видів.
Найбільшу площу займають купинноосокові угруповання осоки омської та зближеної. Купини добре виявлені, осока досягає 80-90 см заввишки, навесні та в першій половині літа ці ділянки дуже обводнені. Тут виявлено шар торфу. Між купинами – типове болотне різнотрав'я – калюжниця болотна, плакун верболистий, бобівник трилистий, вовче тіло болотне, теліптерис болотний, вербозілля звичайне, жовтець повзучий та ін. Окремі смуги, особливо на менш зволожених місцях, утворює куничник сіруватий. Ближче до центру осокові угруповання змінюються осоково-очеретяними та очеретяними. Очерет утворює на болоті смуги. У менш обводнених місцях виявлено смуги берези повислої та пухнастої, а також верби попелястої. По краях болота в Берестянському лісництві виявлено кореневищноосокові ділянки із осоками здутою та загостреною на моховому покриві. Значні популяції тут рідкісної для регіону пухівки багатоколоскової, яка утворює під час квітування характерний білий аспект. Вони формуються на розрідженому покриві із зелених мохів. У цій смузі, яка має яскраво виявлений бореальний характер, було виявлено групу кущів релікту льодовикового часу берези низької – виду з Червоної книги України, з куртинами верби розмаринолистої (див. довідку). В осоково-пухівкових угрупованнях було знайдено кальдезію білозоролисту – дуже рідкісний вид, занесений до Додатку І Бернської конвенції (див. довідку).
У Холоневичівському лісництві на периферії заказника зростає смуга заболоченого лісу із вільхи, берези, ясена з наявністю в травостої як лісових, так і болотних видів. Навесні тут виявлено синузію ефемероїдів з переважанням анемони дібровної та рясту ущільненого. Далі до центра болота розташована обводнена смуга вирубаного вільшняка, де розростаються кущі верби попелястої, осоки, очерету і болотне різнотрав'я. У Берестянському лісництві над болотом на підвищеннях переважає середньовіковий і молодий дубово-грабовий ліс із значною участю берези та ясена. У трав'яному покриві переважає зірочник ланцетовидний, значну участь у ньому відіграють також зеленчук, копитняк, перлівка поникла – типові неморальні види. Тут виявлено великі популяції рідкісного виду - лілії лісової. Серед зозулинцевих (орхідей) зустрічаються - любка зеленоквіткова та дволиста, поодиноко – коручка чемерниковидна та пальчатокорінник м'ясо-червоний. У смузі заболоченого лісу біля підніжжя схилу виявлено ділянки чорновільшняків (місцями зі старою вільхою) та вологих березових лісів із щучником дернистим.
Подекуди у лісах поряд з болотом зустрічаються дуби-велетні обхватом понад 300 см. Чортове болото відзначається значним різноманіттям рослинного світу з наявністю раритетних видів – як лісових, так і болотних. Серед хребетних тут зустрічаються понад 100 видів, переважають типово лісові та водно-болотні. У Радзивілівському каналі трапляються в'юни та деякі інші види риб. Земноводних та плазунів представлено такими видами: тритон звичайний, жаба гостроморда та ставкова, ящірка живородна, вуж звичайний і гадюка звичайна.
Найширше представлено орнітофауну, до складу якої належать лунь очеретяний, канюк звичайний, баранець великий, припутень, сова сіра, зозуля, одуд, дятли звичайний, середній та малий, сорокопуд-жулан, вивільга, шпак звичайний, сойка, крук, кобилочка солов'їна, очеретянка лучна, кропив'янка рябогруда, сіра та прудка, вівчарик весняний та ковалик, вільшанка, соловейко східний, синьошийка, дрозди чорний та співочий, гаїчка болотяна, синиця блакитна та велика, повзик, зяблик, зеленяк, костогриз, вівсянки звичайна та очеретяна. Ссавців представлено їжаком білочеревим, кротом європейським, лисицею звичайною, бобром річковим, білкою звичайною, мишкою лучною, норицею водяною, кабаном звичайним, козулею європейською та лосем. Також в захаращених ділянках лісу та у важкодоступних ділянках болота зустрічається вовк (див. довідку). Спостерігаються переважно поодинокі прохідні особини, або зграї із декількох особин.
Хорошою звісткою є те, що в останні роки у цій місцевості почали зустрічати рись звичайну, яку вважали тут зниклою (до цього останній випадок спостереження рисі в Цуманській пущі було зареєстровано в період між 1987-1992 роками). Рись звичайна – вид, занесений до Червоної книги України (1994), Європейського червоного списку (1991), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (1973). Серед рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України, тут трапляються лелека чорний, підорлик малий і журавель сірий. Під час харчування на луках і болотах уздовж Радзивилівського каналу можна зустріти червонокнижного пугача. Цей природний комплекс має значну природоохоронну та наукову цінність. Територія Чортового болота може бути хорошим полігоном для різного типу біологічних досліджень і моніторингу. Сподіваємось, що Чортове болото ще відкриє чимало своїх прихованих таємниць як для вчених біологів, так і для істориків.
Використані джерела : "Проект парку Ківерцівського НПП "Цуманська пуща", 2006 р", брошура "Природно-заповідний фонд Волинської області", 1999 рік Для довідки:
Береза низька – рідкісний болотний вид флори України, гляціальний (льодовиковий) релікт. В Україні проходить південна межа поширення виду. Зростає на низинних та переходових болотах. У минулому вид був більше поширений на Українському Поліссі, але унаслідок осушення він скорочує своє поширення. На території пущі відомі два місцезростання цього виду. Одне з них виявлене на периферійній частині Чортового болота у 46 кв. Берестянського л-ва, друге – на болоті біля с. Яківці (ділянка прилягає до кв. 44 Горинського л-ва). Тут береза низька розсіяно зростає на ділянці чагарникового болота з переважанням верб – попелястої, розмаринолистої, чорніючої. Вид тут має добру життєвість і спостерігається тенденція до його поширення. https://www.facebook.com/pg/npptsuman/photos/?tab=album&album_id=2087608898130205 Кальдезія білозоролиста – рослина з родини частухових. Зростає по берегах водойм. Для України вказувалась для Полісся та Лісостепу, але останнім часом місцезростання її не підтверджені. На території Цуманської пущі виявлено на болотистих ділянках по р. Кормин та в периферійній частині Чортового болота у Берестянському лісництві. Статус вовка в Україні. Згідно з Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, вовк є строго охоронюваним видом.
Закон України «Про Приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі», щодо вовка містить застереження, передбачене Конвенцією, згідно з яким допускається регулювати його чисельність в обмеженій кількості за умови відповідного контролю. До охорони вовків закликає Маніфест МСОП з охорони вовків. Проте вимоги міжнародних документів і Закону України не враховуються в іншому Законі України — «Про мисливське господарство та полювання», де вовк необґрунтовано внесений до списку «шкідливих видів». В результаті полювання на вовків дозволене в Україні на протязі всього року і практично без обмежень кількості відстріляних вовків. Їх знищують навіть на території заповідників та інших об'єктів природно-заповідного фонду. У результаті, за офіційними даними, щорічно в країні знищується до половини популяції вовка. Незважаючи на те, що вовк також занесений до списку мисливських видів, такси за його незаконне знищення в Україні відсутні.
Посилання на: http://facebook.com/pg/npptsuman/photos/?tab=album&album_id=2286566098234483
