Бронепоїзд «Хунхуз» і станція «Цумань»


    Перша світова війна вогняним вихором пронеслась по території Волині, лінія фронту перетинала Цуманську пущу навпіл в 1915 році, саме тут були одні з основних  подій Брусиловського (Луцького) прориву в 1916 році. Трагічним є той факт, що українці воювали по обидві сторони фронту – як в австро-угорській , так і в царській російській армії, за інтереси чужих імперій. 
    Цікава історія пов’язана з бронепоїздом «Хунхуз» та станцією Рудочка (Цумань).
    Перший російський бронепоїзд був введений в експлуатацію 1 вересня 1915 року. Його назвали "Хунгуз" ( Honghuzi) - по назві китайських бандитів, які нападали на     Китайську військову залізну дорогу (КВЗД). У червні 1900 року китайські повстанці, які отримали в Європі назву «боксерів», здійснили ряд нападів на КВЗД. Правління КВЗД оперативно створило проект бронепоїзда.
    Бронепоїзд будувався в Києві .Всього було побудовано чотири бронепоїзди типу "Хунгуз". Будівництво бронепоїздів велося надзвичайно високими темпами - на спорудження одного бойового складу в середньому йшло 16 днів.

    2 вересня перший «Хунгуз» передали 1-ому Заамурскому залізничному батальйону, а 9 вересня, після поповнення його команди артилеристами 1-й резервної гірничо-артилерійської батареї, бронепоїзд під командуванням поручика Кропивникова відбув на фронт, на залізничну лінію Ковель - Сарни.
Ввечері 23 вересня 1915 року він отримав перше бойове завдання: підтримати наступ 408-го полку 102-ї піхотної дивізії. Після прибуття на станцію Рудочка була проведена розвідка шляху, з'ясувала його справність аж до передових окопів австрійців. О 4 годині ранку 24 вересня потяг тихим ходом рушив до ворожих позицій. 
Цікавий факт, що назва «Рудочка» - це колишня назва сучасної станції Цумань.

    Поручик Кропивников писав у своєму рапорті: "Подойдя к первой линии окопов и открыв по ним фланговый огонь из всех пулеметов и переднего орудия, поезд заставил неприятеля оставить окопы, обратив его в бегство (неприятелем было оставлено в окопах много трупов). После этого поезд двинулся дальше и принудил неприятеля действенным пулеметным и орудийным огнем очистить и вторую линию окопов. В это время шедшая впереди поезда небронированая платформа, груженная рельсами и скреплениями на случай исправления пути, прорвав проволочные заграждения передними скатами, попала в ход сообщения, вырытый австрийцами и не замеченный из-за насыпи. Высланными мною нижними чинами платформа была отцеплена, и бронепоезд начал движение обратно. Разорвавшимся тяжелым снарядом был испорчен железнодорожный путь, и бронепоезд оказался отрезанным, а сошедший с рельсов задний броневагон вследствие порчи пути не дал возможности бронепоезду двигаться вперед и таким образом избежать прицельной артиллерийской стрельбы противника, вследствие чего было попадание в передний вагон снаряда, которым были убиты командир артиллерийского взвода штабс-капитан Лазарев и 4 нижних чина – артиллериста. После этого мною была дана команда покинуть поезд. Всего бой продолжался 40 минут. За это время выпущено: из переднего орудия 73 снаряда, из пулеметов - 58 500 патронов».

    "Хунхуз'" ,відрізаний від своїх військ і підбитий декількома вдалими влученнями австрійських артилеристів , втратив можливість маневру. Як наслідок - пошкоджений бронепоїзд після загибелі частини команди і використання майже всіх боєприпасів був залишений своєю командою на нейтральній смузі між австрійськими та російськими позиціями.
У січні 1916 року російські "мисливці" зуміли відчепити і відвести в тил по відновленому шляху задню бронеплатформу, а в ході літнього російського наступу 1916 року головну бронеплатформу і паровоз були евакуйовані в тил царських військ і, з огляду на недоцільність відновлення, по неперевіреній інформації, пішли на злам.

   Решта три «Хунгузи» були здані в експлуатацію в вересні-жовтні 1915 р . Влітку 1916 року більшість бронепоїздів російської армії було зосереджено на Україні, де готувалося наступ військ Південно-Західного фронту - Брусиловський прорив. Вони брали участь в боях під Луцьком, на залізничній лінії Ковель - Сарни, брали участь в Нарочскій операції.

    Під час буремних подій 1917-1920 років сталеві монстри не раз змінювали своїх господарів. Так, бронепоїзд №3 виявився в руках військ Української Центральної Ради, яка утримувала владу в Києві, і був незабаром перейменований в «Славу Україні». Але вже в кінці січня 1918 pоку українська столиця була захоплена більшовицькими військами, і бронепоїзд прибрали до рук матроси із загону А. Полупанова, назвавши його «Свобода або смерть». 
Другий бронепоїзд захопити не вдалося, червоноармійці його підбили пострілом через вікно, затягнувши гармату в будівлю київського вокзалу.

    Публікацію підготував: Савчук Павло, начальник відділу по еколого-освітній та рекреаційній роботі Ківерцівського НПП "Цуманська пуща"



Догори