Сучасний екологічний стан та роль річки Кормин у природі Ківерцівщини


СУЧАСНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА РОЛЬ РІЧКИ КОРМИН

У ПРИРОДІ КІВЕРЦІВЩИНИ

Постановка наукової проблеми та її значення. Одним із головних, життєво необхідних і нічим не замінних ресурсів Землі є водні ресурси. Основним джерелом водопостачання та використання у господарстві Волинської області є річки.

Нині використання річок та річкових басейнів має екстенсивний характер. Це помітно в наслідках освоєння річкової долини, коли здійснюється надмірна вирубка лісів, домінує висока розораність, меліорація, житлова і промислова забудова тощо. Ці фактори сприяють збільшенню надходжень забруднювальних речовин у річку, руйнуванню річкового русла, зменшенню річкового стоку і т. д.

Ріка Кормин є правою притокою р. Стир. Протікає через східну частину Ківерцівського національного природного парку "Цуманська пуща". Частина заплави в межах "Цуманської пущі" - це ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Кормин".

Кормин належить до малих річок. Мала річка – природний водотік, що має стік протягом усього року або він переривається на короткий час, живиться атмосферними опадами та підземними водами, з поверхнею водозбору до 2 тис. км² (для рівнинних річок) та довжиною понад 10 км. Проте ця річка - одна із найбільших на Ківерцівщині і за сучасних умов недостатності водних ресурсів є важливою та невід’ємною водною артерією краю.

 Річка Кормин виконує функції області формування ресурсів поверхневих вод у північній частині Ківерцівщини та у південній частині Маневиччини, тому вона в певній мірі визначає своєрідність складу води і водних біоценозів, особливості гідрологічного і біологічного режиму р. Стир, в яку вона несе свої води; містить запаси води, важливі для навколишніх територій, має чималий біофонд цінних тварин і рослин, а також є колектором поверхневого стоку, тобто об'єктом, де завдяки значній самоочисній здатності відбувається очищення від різноманітних забруднень, що потрапляють до неї із навколишнього водозбору [1; 6; 7].

Мета і завдання статті. Мета статті - провести роботи з узагальнення даних, що характеризують стан річки Кормин та його басейну, описати, охарактеризувати та надалі детально вивчати екологічний стан водних ресурсів р. Кормин з метою раціонального їх використання та виявлення впливу на довкілля та населення Ківерцівщини.

Завданням дослідження є вивчення сучасного стану річки Кормин та її басейну, який залежить від багатьох природних і антропогенних чинників: клімату, геологічної та геоморфологічної будови, гідрологічного режиму, біорізноманіття навколишніх територій, а також антропогенних чинників: меліорації, вирубки лісів, сільськогосподарського використання.

Стан вивчення проблеми. Поверхневі води та річки Волинської області досліджували, охарактеризували та опубліковували результати у виданнях та монографіях наступні природознавці:  Я. О. Мольчак, С. С. Кутовий, Р. В. Мігас,  Н. М. Нетробчук, В. Е. Алексієвський, Б. С. Маслов, Є. В. Василенко та інші.

Матеріали й методи досліджень. Для написання даної статті використано літературні та інтернет-джерела, фондові матеріали Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща», свідчення місцевих краєзнавців.

Під час виконання роботи застосовано класичні методи аналізу та синтезу з використанням історичного, генетичного, басейнового, системного, комплексного підходів. Використано сучасні методи польових спостережень й узагальнення отриманих результатів; порівняльно-географічний, картографічний, ГІС‒технологій.

Фізико-географічна характеристика річки Кормин

Походження назви. Однією з версій походження назви річки «Кормин» є така. У деяких ділянках русла вода має червоно-рудий колір (через розчинені у ній породи – торф, болотні руди і природні хімічні процеси, які відбуваються у воді). Червоний колір води річки асоціювався у населення із популярним на той час барвником – карміном, який ще із давніх часів виготовляли із комахи - червця, а із ІV ст. барвник був дуже поширеним в Україні і на Волині зокрема.  

Географічні координати. Витік - широта N50°52'55,84", довгота E25°41'42,50", гирло - широта N51°13'54,30", довгота E25°56'54,52".

Місце знаходження річки. Річка Кормин знаходиться в Україні, у межах Ківерцівського та Маневицького районів Волинської області. Поліська гідрологічна область – західна частина гідрологічної зони надмірної водності, до якої також належить р. Кормин [1; 6].

Геологічна характеристика території басейну. Басейн річки розташований у межах Волино-Подільської окраїни Руської (Східно-Європейської) платформи та входить до Горинської зони розлому. Річка знаходиться в межах Волино-Подільської плити із глибиною залягання кристалічного фундаменту 400-1000 м.

В геологічній будові території басейну виділяються домезозойські, мезозойські та четвертинні відклади. Домезозойські відклади представлені у верхів’ї річки, а саме протерозойські, вендські та каніловської серії; у середній течії – вендської системи Могилів-Подільська серія; у нижній течії спостерігаються відклади вендської системи Волинської серії. Потужність геологічних відкладів 700-740 м, переважають пісковики, базальти, туфи.

Мезозойські відклади відображені крейдовою системою, туронським ярусом. Переважаючі породи - крейда  письмова, крейдоподібний мергель.

Четвертинні відклади розвинуті повсюдно. В заплаві річки переважають сучасні відклади голоценового горизонту - болотні, торф різного ступеня розкладання; на верхніх терасах басейну у південній його частині знаходяться – середньочетвертинні відклади, дніпровського горизонту; водно-льодовикові відклади - переважно піски, суглинки, супіски; у північній частині басейну по лівому берегу розміщені – верхньочетвертинні відклади, удайського горизонту; алювіальні відклади першої надзаплавної тераси, це переважно піски, суглинки. Потужність порід - 5-50 м.

Основний водоносний горизонт знаходиться у відкладах верхньої крейди. Перші водоносні горизонти заплави від поверхні розміщені в сучасних болотних, алювіальних відкладах, на терасах у верхньочетвертинних алювіальних відкладах. Глибина залягання – 1-3 м [1; 7; 8].

Геоморфологічна характеристика басейну. Рельєф басейну р. Кормин -рівнинний, а саме це акумулятивно-воднольодовикова рівнина із флювогляціальними пологохвилястими поверхнями дніпровського зледеніння. Басейн річки належить до полігенної рівнини України, Поліської низовини. Заплава річки розміщена на алювіальній рівнині голоценового віку, у верхів’ї басейну - на поверхнях Рожище-Цуманського денудаційного району, у пониззі - на Колківському давньодолинному районі, у міжріччі зі Стиром - на першій надзаплавній терасі верхньочетвертинного віку [1; 7; 8].

Особливості будови річкової долини. Кормин належить до річок другого типу. Для таких річок характерні слабка вираженість долин, наявність широкої заплави. Водозбори цих річок характеризуються незначною глибиною врізу. Найпоширенішим типом руслового процесу є вільне меандрування.

Довжина р. Кормин - 53 км, площа басейну 716 км². Долина маловиразна, трапецієподібна. Береги слабо похилі. За характером рельєфу заплава сегментного типу, заболочена. Річище впродовж понад 40 км розширене і випрямлене. Похил річки 0,5 м/км.  Русло звивисте, шириною біля 4-7 м, глибиною - 0,3-1,5 м, в деяких місцях випрямлене та розширене. Нерідко завалене деревами, чагарником. Заплава невиразна, заболочена, шириною до 200 м. У середній та нижній течіях покрита водяною рослинністю. У заплаві річки живуть сім’ї бобрів (зафіксовано понад 10 місць проживання), які будують хатки-загати на руслах річки, таким чином регулюючи водний потік. Біля таких місць заплава затоплюється більше, утворюючи невеличкі ставки.

Показники висот – на витоку 204 і у гирлі 161,6 м над рівнем моря. Тобто перепад висот 42,4 м. Середній перепад висот на найвищій точці берега (на відстані до 5 км від річки) і у руслі річки – 21 м.

Уздовж річки багато лісових масивів (особливо у верхній течії). Дренуюча роль ріки не дуже значна, тому в її басейні знаходяться великі площі заболочених ділянок [1; 6; 7; 10].

Місце витоку і гирла, напрямок течії. Швидкість течії - 0,2-0,3 км/год. Річка бере початок з меліоративних каналів на південь від с. Городище, які раніше були природними струмками. Тече в межах Поліської низовини, спершу на північний схід, далі — переважно на північ.  Впадає до Стиру на північ від с. Мала Осниця.

Неподалік від с. Берестяне, біля ур. Брак, річка протікає через Чортове болото, живить його, меліоративними рукавами з’єднана із Радзивіллівським каналом, який осушує болото [1; 10].

Притоки. Притоки р. Кормин — переважно меліоративні канали чи струмки. Найбільша притока – р. Стрипа, р. Бронниця, р. Черемошна, р. Млинок. Річка Кормин — водоприймач меліоративних систем (Сильненської, Берестянської та ін.); для регулювання стоку споруджено 5 шлюзів-регуляторів та ставки.

Річкова система і басейн. Річка Кормин є правою притокою 2 порядку  річки Стир, басейну Дніпра [1].

Ґрунти на території басейну. Заплаву річки покривають торфяно-болотні та лучно-болотні типи ґрунтів; у басейні переважають дерново-середньо- і слабопідзолисті супіщані і суглинкові ґрунти, також представлені дерново-слабопідзолисті глейові піщані та глинисто-піщані ґрунти, дерново-середньо- і сильнопідзолені глейові супіщані та суглинкові ґрунти [1; 8].

Клімат. Клімат басейну р. Кормин помірно-континентальний – із теплим та вологим літом і досить м’якою зимою. Найнижча середня місячна температура повітря на цій території спостерігається у січні, а найвища – у липні. Січнева температура змінюється по території у межах – 4,3… – 3,6 - °С, а липнева у межах + 18,4…+18,9 °С. Середньобагатолітня річна температура повітря на вказаній території коливається у межах +7,3…+8,1 °С. Абсолютні мінімуми температури повітря у Волинській області, зафіксовані в січні-лютому, складають -32…-38°С, а максимуми температури повітря, характерні для липня-серпня, досягають           + 33…+38 °С.

Середнє річне значення відносної вологості повітря на цій території коливається в межах 75-80 %. Впродовж року відносна вологість також істотно змінюється. Взимку її середні місячні значення розподіляються рівномірно і перевищують 85%, весною зменшуються до 65 – 70%, влітку складають 70 – 75%, а восени збільшуються до 75 – 80%.

Атмосферні опади також є важливою метеорологічною характеристикою. Вони, зокрема, є визначальним фактором утворення річкового стоку. Основна закономірність просторового розподілу опадів на території басейну зумовлена головними циркуляційними факторами. Місячні суми опадів мають чітко виражений річний хід з мінімумом в лютому-березні та максимумом у червні-липні. Середня багатолітня річна сума опадів на досліджуваній території складає 590 мм.

В окремі роки можна спостерігати суттєві відхилення від вказаних середніх значень. Так, річні суми опадів можуть змінюватися від 553 до 640 мм. Переважають опади невеликої інтенсивності, хоча за окремих зливових дощів може випадати декілька десятків міліметрів опадів. Найбільша добова кількість опадів у Волинській області складає від 114 до 177 мм.

Сніговий покрив на території басейну Кормина – нестійкий. Зима тут м’яка, похмура, з відлигами. Від’ємні середньомісячні температури повітря утримуються з грудня по лютий включно. Характерною особливістю зими є часті вторгнення теплого повітря, що супроводжуються відлигами. Це призводить інколи до повного зникнення снігового покриву, який через декілька днів відновлюється знову. В окремі зими, коли цієї територію досягають відроги смуги високого тиску, спостерігаються сильні морози.

Весна затяжна і нестійка, з частою зміною холодних і теплих вторгнень. Циклонічна діяльність весною слабне в результаті вирівнювання температурного контрасту між атлантичним і континентальним повітрям. Поряд зі швидким ростом температури повітря спостерігаються, в окремі дні, значні її зниження.

Літо тепле, з дощами. Велика частина опадів випадає у вигляді злив, які пов’язані з надходженням циклонів із південного заходу.

Перехід від літа до осені поступовий, з частими поверненнями теплої погоди. Осінь на території басейну р. Кормин затяжна, найчастіше похмура, із мрякою в листопаді. Біля 75% днів бувають хмарними, із них 25% днів – дощовими.

Варто наголосити, що за останні 25 – 30 років відбувається певне потепління клімату. Особливо це стосується холодного періоду року. Також має місце збільшення атмосферних опадів у певний період року.

Вказані процеси впливають на формування річкового стоку, особливо на його внутрішньорічний розподіл. Зменшується частка весняного стоку і збільшується частка літньо-осіннього й зимового [5].

Підземні води. Річка Кормин розташована у межах Волино-Подільського артезіанського басейну. Підземні води поширені практично в усіх стратиграфічних горизонтах. Водоносні горизонти дуже розповсюдженні у відкладах верхньої крейди, у меншій мірі в антропогенових, неогенових, палеогенових і юрських відкладах, а також в утвореннях палеозойського і протерозойського віку.

Важливу роль у живленні р. Кормин приймають води першого від поверхні постійного водоносного горизонту в антропогенових відкладах – ґрунтові води. Глибина їх залягання коливається у межах 0 – 5 м. Інколи у басейні річки вона становить 5 – 10 м [5; 8].

Водоносність. Середній багаторічний річний річковий стік становить 130-140 мм; в період весняної повені – 50-60 мм, в період річкових паводків – 6-7 мм, середній мінімальний стік – 3-5 мм. Підземний стік складає 15-20 мм [7].

Види живлення річки. За режимом водозабезпечення річка Кормин відносяться до типу рівнинних з мішаним типом забезпечення з переваженням атмосферного (снігового і дощового) видів живлення. Підземних джерел живлення дуже мало [5].

Фізична і  хімічна характеристика води. Температура води максимальна в першій-другій декаді серпня і становить близько 20°С. Льодостав – триває 71-80 днів. Замерзає річка у середині грудня, скресає у середині березня [7].

Аналіз води р. Кормин. Забір проб відбувався на трьох ділянках, координати: 50°56’30,68’’ пн. ш, 25°57’16,96’’ сх. д; 50°55’45,714’’ пн. ш, 25°55’52,96’’ сх. д., 50°54’31,93’’ пн. ш., 25°54’41,96 сх. д. Дати забору: 7-8 серпня 2017 р.

Екологічні особливості. Флора. У рослинному покриві басейну р. Кормин лісова та лучно-болотна рослинність займають майже однакові площі.

Лісову рослинність представлено як вільшняками – кропивними та осоковими з низкою гідрофільних видів, так і менш обводненими лісами. Це переважно березово-дубово-вільхові ліси, місцями з домішкою ясена. На більш підвищених ділянках знаходяться ділянки грабово-дубового лісу. Весняні синузії в лісах утворюють анемона жовтецева, менше – анемона дібровна, місцями співдомінують рясти ущільнений та порожнистий, пшінка весняна. Серед інших ефемероїдів тут ростуть рівноплідник рутвицелистий, зірочки жовті. Звичайними видами в літньому травостої є переліска багаторічна, вороняче око звичайне, яглиця. На надзаплавній терасі є ділянки соснового та дубово-соснового лісу з домінуванням чорниці, на невеликих площах виявлено заболочені соснові ліси із сфагновими мохами, багном болотним і пухівкою піхвовою.

Соснові ліси представлено здебільшого чорницевими, зеленомохово-чорницевими, зеленомоховими угрупованнями, а в місцях із впливом рекреації – злаково-зеленомоховими та злаковими. Підлісок у цих лісах практично не виявлено, у пониженнях трапляється крушина, а на плескатих підвищеннях – поодинокі екземпляри рідкісного на цій території ялівцю звичайного. Звичайними тут є чорниця, брусниця, молінія голуба, нерідко трапляються плауни колючий та булавовидний. Останній вид місцями в Берестянському лісництві утворює великі популяції. На понижених ділянках соснових лісів трапляються куртини сфагнових мохів, пухівки піхвової, багна болотного.

Основні площі лук у східній частині Цуманської пущі зосереджено в заплаві р. Кормину та по краях болотних масивів. Луки по р. Кормину – це в основному справжні дрібнозлакові луки з домінуванням костриці червоної, пахучої трави справжньої та медової трави м'якої – останні характерні для Західного Полісся. У пониженнях трапляються болотисті луки з переважанням осоки гострої та торф'янисті – з домінуванням щучника дернистого. Луки в цілому флористично бідні. Слід відзначити наявність значних популяцій малого комонника зігнутого  – центральноєвропейського виду, який знаходиться тут поблизу східної межі ареалу. Місцями в заплаві р. Кормин на болотистих луках наявні значні популяції малопоширеного та цінного лікарського виду – валеріани високої. На ділянках міжлісових лук (болотистих та торф'янистих) виявлено невеликі популяції лучно-болотної орхідеї – пальчатокорінників м'ясочервоного та травневого.

Відкриті очеретяні болота відмічені невеликими ділянками в заплаві р. Кормин. Місцями співдомінантом тут виступає осока гостровидна.

У цілому, рослинний покрив заплави р. Кормин та Чортового болота має комплексний характер. Із болотної рослинності в заплаві р. Кормин значні площі займають ценози купинних осок – зближеної та омської. На цих ділянках виявлено шар торфу, вони досить обводнені, особливо навесні та в першій половині літа. Угруповання ці досить багаті флористично, найчастіше в них трапляються такі характерні болотні види, як плакун верболистий, вербозілля звичайне, вовче тіло болотне, жовтець повзучий тощо.

Мезотрофні болота в східній частині Цуманської пущі, як і в західній її частині, є рідкісним природним явищем. Декілька таких боліт було описано на боровій терасі р. Кормину. Тут знаходиться система боліт-блюдець, розташованих у овальної форми пониженнях. Болота різного ступеня розвитку – від тих, що лише вступають у стадію перехідного болота (еумезотрофні), до тих, що майже досягли верхової (оліготрофної) стадії – із домінуванням у трав'яному покриві пухівки піхвової. На цих болотах залежно від стадії розвитку наявні також угруповання осоки шерстистоплодої, куничника сіруватого та очерету на сфагновому покриві. На сфагнових болотах зростає ряд видів, які є рідкісними та малопоширеними в цій смузі – андромеда багатолиста, багно болотне, лохина, журавлина болотна, образки болотні.

Водна рослинність зустрічається фрагментарно по берегах р. Кормин. Найбільшою мірою вона виявлена на великих ставах в урочищі Богуславка. Заростання ставів є в цілому характерним для Українського Полісся в його південній смузі. У заростанні переважають очерет та рогіз вузьколистий, що утворюють здебільшого монодомінантні угруповання. Тут виявлено малопоширені угруповання латаття білого, латаття сніжно-білого та глечиків жовтих, занесені до Зеленої книги України. Також наявні малопоширені угруповання комахоїдної водної рослини – пухирника звичайного.

У ландшафтному заказнику «Кормин», серед рідкісних видів флори зустрічаються: коручка болотна та товстянка звичайна.

Лучно-болотна смуга заплави р. Кормин, оточена лісом, відіграє не лише значну роль в охороні гідрофільних видів рослин і тварин, а має й водоохоронне значення, підтримує екологічну рівновагу [2; 10].

Фауна. Основу тваринного світу басейну р. Кормин становлять переважно водно-болотні та лучні види.

Із ссавців тут мешкають кріт звичайний, миша польова, вовчок горішниковий, кутора водяна, бобер, заєць сірий, білка звичайна, лисиця звичайна, кабан звичайний, козуля європейська, вовк, лось (під час міграції), видра річкова занесена до Червоної книги України (далі –ЧКУ), горностай (ЧКУ) тощо. Зафіксовано декілька видів кажанів, всі занесені до ЧКУ: вухань звичайний, вечірниця руда, нетопир-карлик, кажан пізній.

До Цуманської пущі повернувся один із найбільших хижаків - рись звичайна, яку вважали тут зниклою протягом 25 років. Є відео-підтвердження даного факту, зняте весною 2017 р., у басейні р. Кормин, а саме поблизу                ур. Богуславка. Рись звичайна є зникаючим видом, тому вид занесений до ЧКУ, Європейського червоного списку, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення.

Птахів тут зареєстровано понад 50 видів, серед яких домінують узлісно-лісові, лучні та водно-болотні види. Гніздовими видами птахів є крижень, пірникоза велика, лелека білий, чепура біла, чапля сіра, лебідь шипун, чирянка велика, нерозень, попелюх, лунь очеретяний, канюк звичайний, шуліка чорний (ЧКУ), підорлик малий (ЧКУ), осоїд (ЧКУ), лунь очеретяний, сова сіра, сова вухата, сич хатній, пугач, тетерук, яструб малий, рибалочка, коловодник звичайний, набережник, припутень, крутиголовка, дятел малий, жовна чорна, дятел звичайний, дятел сірійський, щеврик польовий, плиска жовта, плиска біла, сорокопуд терновий, сорокопуд сірий (ЧКУ), очеретянка лучна, очеретянка чагарникова, очеретянка велика, вівчарик весняний, вівчарик ковалик, вільшанка, соловейко східний, дрозди чорний, білобровий та співочий, чикотень, зяблик, зеленяк, костогриз, вівсянка звичайна та інші. Узимку тут зустрічаються снігур, шишкар ялиновий, гаїчка-пухляк, московка, та омелюх.

У р. Кормин зустрічаються такі види риб: щука, червонопірка, верховодка, піскар, миньок,  плотва, лин, в’юн, окунь – за даними місцевих краєзнавців і рибалок.

Плазунів представлено черепахою болотною, ящіркою живородною, вужем звичайним, гадюка звичайна, гадюка нікольського, ящірка прудка, ящірка живородна, веретільниця. Домінуючими видами земноводних у басейні р. Кормин є тритон звичайний, жаба річкова, жаба ставкова, жаба їстівна, жаба трав’яна, кумка звичайна, ропуха сіра, часничниця.

У заказнику виявлено ряд рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України, зокрема п’явка медична, красуня-діва, махаон, райдужниця велика, джміль моховий, журавель сірий, сорокопуд сірий, видра річкова, горностай та деркач, занесений до Європейського Червоного списку та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи [2; 9; 10].

Господарське використання та екологічний стан території басейну р. Кормин.  Водні ресурси річки Кормин використовують жителі прилеглих сіл, переважно вище середини і далі вниз по течії. Наприклад, у с. Гораймівка водою з річки проводять полив сільськогосподарських культур В урочищі Богуславка є 2 ставки, які знаходяться у власності Цуманського рибгоспу. Площа водного плеса в межах 70 га., побудовані гідротехнічні споруди та шлюзи для регулювання рівнів води та її оновлення. Також жителі сіл викопали ставки у декількох місцях заплави річки. Традиційною є риболовля та сінокіс на лучних берегах річки.

 Найбільший вплив на зміну природно-територіальних комплексів, серед видів господарського використання р. Кормин, завдала меліорація. Меліоративні канали річки входять до осушувальних систем басейну р. Стир, а саме - осушувальна система Корминська, площею 5485 га, модальна ділянка Передполісся. Канали будувалися у різні роки на різних ділянках у 1970-1980 рр. Ці процеси суттєво знизили рівень підземних вод, осушили значні площі заплавних боліт, збільшили швидкість течії, що призводить до швидшого перекидання водних ресурсів до річки-приймача і винесення їх із меж басейну  р. Кормин.

В усьому басейні р. Кормин нема жодного міста, лише два десятки сіл і переважно вона тече в лісових масивах. Тому забруднення річкових вод промисловими стоками відсутнє, а відсоток забруднення побутовими хімічними речовинами дуже малий. У басейні річки є декілька нелегальних сміттєзвалищ побутових відходів, переважно утворені жителями сіл.

Зменшення водності річки пов’язане із збільшенням обсягу вирубок прилеглих лісових масивів. Безпосередній вплив рослинності на стік полягає у збільшенні шорсткості земної поверхні, що сприяє сповільненню збігання води і збільшення інфільтрації вологи в ґрунт. Лісова рослинність затримує частину опадів та перерозподіляє їх у часі, здійснює особливий вид випаровування – транспірацію вологи через листя.

Деградація ґрунтів у басейні р. Кормин є не значною, тому його слід віднести до районів із «не значним» використанням земельних ресурсів та з рівнем антропогенного навантаження «нормальним». Найменшого впливу зазнали ґрунти у нижній та середній течії, більшого – у верхній. Це спричинили фактори більшого заселення території, меншої площі лісових масивів, більшої розораності на північних територіях басейну р. Кормин.

Територія басейну р. Кормин була забруднена атмосферними опадами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та зазнала впливу скидів технічної води із Рівненської АЕС. Забруднення басейну річки є нерівномірним. За даними радіологічних аналізів 1996 р., більше постраждала північна частина, яка знаходиться у Маневицькому районі, ця ділянка належить до забруднених, екологічно дискомфортних територій із значним перевищенням гранично допустимого навантаження, з посиленням ризику для здоров’я людей, з обов’язковим дозиметричним контролем. А південна частина басейну, яка розташована у Ківерцівському районі, входить до району радіаційного забруднення, який вважається помірно забрудненим, або екологічно некомфортним з перевищенням допустимих нормативів. Проте дані є застарілими, тому існує потреба у відборі проб та проведенні радіологічного аналізу цієї території та річкових вод.

В цілому екологічний стан басейну р. Кормин, за проаналізованими нами факторами, засвідчують стабільний екологічний стан водного об’єкту, визначається як «добрий» [1; 7].

Природоохоронна діяльність. У 1994 р. було утворено природно-заповідну територію - ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Кормин”. Це лісовий масив дубово-березових та вільхових насаджень, переважно 1-2 бонітету, віком 20-90 років. Площа 549 га. Понад 21,5 % займають болота та луки. Окрасою ландшафту є наявність в складі лісів ділянок ялинників, соснових борів.

Із 2015 р. деякі ділянки заплави р Кормин увійшли до Ківерцівського національного природного парку "Цуманська пуща", тому охороняються працівниками установи, на берегах річки проводяться наукові дослідження [9].

Історична довідка. На території села Гораймівка, вздовж р. Кормин, є поселення городецько-здовбицької, стжижовської та тшинецько-комарівської культур епохи бронзового і ранньозалізного віку. В урочищі Кут були виявлені сліди мезолітичної стоянки.

Із XVI ст. у Цуманській пущі господарювали князі Радзивілли. Тут бути створені мисливські угіддя, а біля Кормину, через Чортове болото прокладено меліораційну систему, головний канал якої названий Радзивіллівським. За даними співставлення старих карт, йому понад 120 років.

Території басейну р. Кормин і її води були задіяні у подіях Першої та Другої світової війни, сприяли водокористуванню для солдат. В басейні річки залишилося чимало залишків фортифікаційних споруд (траншей, бліндажів) [3].

Рекреаційний та науковий потенціал. Річка є цікавою для туристів-натуралістів та для наукових досліджень (ботанічних, орнітологічних, ентомологічних та ін.). На нашу думку, найкраще біля річки влаштовувати екологічні стежки, пішохідні маршрути, стоянки для таборувань (але не у заповідній частині). Туристи робили сплави на байдарках, проте Кормин майже не підходить для водного туризму. Проте річка дуже мальовнича і красою своїх ландшафтів може здивувати вибагливих туристів.

Проведені наукові дослідження.  Територія Цуманської пущі була цікава для науковців протягом декількох останніх десятиліть. Регулярне вивчення природних комплексів цієї території розпочалось з 2002 р. Роботу очолив Науковий центр заповідної справи Мінекоресурсів України, який організував кілька комплексних експедицій. В 2006 р. було видане наукове обґрунтування проекту створення Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща», в якому описана флора та частково фауна басейну р. Кормин. Найбільший вклад внесли: Т. Л. Андрієнко, М. Л. Клєстов, М. В. Химин, О. І. Прядко, В. А. Онищенко, А. С. Кот, С. О. Григоренко [2; 10].

Начальник відділу науково–дослідної роботи парку «Цуманська пуща» Штокало С. С. та канд. біологічних наук, доцент кафедри екології, географії та туризму РДГУ Глінська С. О. у 2017 р. проводили моніторинг раритетної компоненти та геоботанічних описів флори ділянок заказника «Кормин».

В червні 2016 р. працівники парку разом з волонтерами-науковцями від Міжнародного фонду природи WWF проводили розвідку-обстеження р. Кормин та прилеглих лісо-болотних масивів, виявили локалітети рідкісних видів флори та представників рідкісних тварин.

30 вересня 2016 р. працівники науково-дослідного та еколого-освітнього відділів парку провели моніторинг заплави р. Кормин, на ділянці біля мосту на дорозі від с. Берестяни до с. Холоневичі. Виявили, що річка повністю пересохла: сухе русло, частково вкрите рослинністю (живі листочки глечиків жовтих), лежать розкриті видрою мушлі беззубок, помітні сліди тварин на засохлому мулі.

Працівники пройшлись по дну до бобрової загати і знайшли лише невелику калюжу води. Зміни клімату показують себе наочно. Така ж засуха була і в у 2015 р. Це приклад доказ того, що водні ресурси потребують охорони і ощадливості.

Регулярно працівники Парку спостерігають за станом річки. За даними у серпні 2017 р. річка Кормин має середньої водності наповнення русла, живиться дощовою водою. Дослідження будуть продовжуватися та документуватися.

Сучасний стан екологічної освіти, просвіти, інформування та виховання. Частина територій басейну р. Кормин входить до складу Ківерцівського НПП «Цуманська пуща». До складу парку входить відділ еколого-освітньої та рекреаційної роботи, працівники якого залучають до еколого-освітньої діяльності школярів та молодь, проводять інтерактивні уроки, екскурсії, походи.

За 2016-2017 рр. працівниками відділу еколого-освітньої та рекреації роботи проведено понад 60 еколого-освітніх занять у 54 закладах, охоплено 1760 учнів, близько 110 вчителів. Майже у кожному занятті працівники розповідали про особливості р. Кормин, її багатий рослинний та тваринний світ, важливу роль цієї річки як водного об’єкта Ківерцівщини.

Висновки та пропозиції. Оцінюючи сучасний чи очікуваний стан р. Кормин, необхідно враховувати, що р. Кормин є джерелом живлення р. Стир, тому збереження її має важливе значення для захисту водних ресурсів Волинської області від виснаження.

Річка Кормин входить до п’ятірки найбільших, отже і найважливіших річок Ківерцівщини. Десятки сіл, сотні гектарів лісів, лук, сільськогосподарських земель залежать від природної діяльності цієї річки, її стоку, чистоти її води. Тому важливо зберегти р. Кормин для майбутніх поколінь. Аналізуючи вище написане та досвід охоронців водних джерел ми пропонуємо наступні шляхи та методи збереження даної річки.

Для збереження та підтримки кількості і якості водних ресурсів необхідно зберігати регулятори водного режиму – підґрунтові, ґрунтові води, озера та болота. Тобто – не проводити меліоративних робіт, заборонити будь-який скид шкідливих речовин, зменшити використання мінеральних добрив та пестицидів, які легко розчиняються у воді, мінімізувати обсяги вирубки лісів та розорювання земель на ерозійно небезпечних ділянках і т. д. Актуальним в даний час є розробка проектів ренатуралізації меліоративних систем, що дозволить відновити природну звивистість русла та збільшити обсяг надходження води із різних видів джерел.

Велике значення для охорони р. Кормин має боротьба з водною ерозією та замуленням, охорона прируслових джерел, створення водоохоронних зон лісонасаджень,  прибережних захисних смуг та природних кормових угідь, систематичне очищення русел та джерел, збереження болотних масивів у долинах річки та її приток, повна відмова від їх осушення та від будівництва ставків тощо.

У Водному кодексі України, згідно зі статтею 80 ВКУ, з метою охорони водності малих річок, якою є Кормин забороняється: змінювати рельєф басейну річки; руйнувати русла пересихаючих річок, струмків та водотоків; випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх…; зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки; розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації; проводити осушувальні і меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів’ях річок; надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва; здійснювати інші роботи, що можуть негативно вплинути чи впливають на водність річки і якість води в ній. Тобто, щоб зберегти річку слід лише дотримуватися законів [4].

Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться в басейні річки, повинні забезпечувати здійснення комплексних заходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруднення і засмічення.

Річка Кормин є важливою для благополуччя населення Ківерцівщини, жителів Маневицького району та для підтримки екологічної рівноваги у регіоні. Тому проблема її раціонального використання та охорони повинна вирішуватись комплексно, системно, з урахуванням  взаємовпливу усіх факторів, процесів та компонентів географічної мережі, а також впливу господарської та іншої діяльності з боку людини.

_________________

  1. Атлас Волинської області / за ред. Н. В. Бурчака [та ін.]. – М.: Комітет геодезії і картографії СРСР, 1991. – 42 с.
  2. Біорізноманіття Цуманської пущі та питання його збереження /  Т. Л. Андрієнко, М. Л. Клєстов, М. В. Химин [та ін.] (під заг. ред. Т. Л. Андрієнко та М. Л. Клєстова). - Київ: Фітосоціологічний центр, 2004. - 136 с.
  3. Богуш М. І. Ківерцівщина: крізь віки і долі. Історико-краєзнавчі нариси / М. І. Богуш, Г. І. Павленко. - Луцьк: Надстир'я, 2006 р. - с. 520.
  4. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. № 214/95-ВР (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – 189 c.
  5. Грицюк Ю. В. Роль різних видів живлення річок Волинської області у формуванні їх водних ресурсів / Ю. В. Грицюк // Магістерська робота. – Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2012. – 97 с.
  6. Клименко В. Г. Гідрологія України: Навчальний посібник для студентів-географів / В. Г. Клименко. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010 . - 124 с. Мігас Р. В. Річки Волині / Р .В. Мігас, Я. О. Мольчак. – Луцьк: Надстир’я, 1999. – 174 с.
  7. Мольчак Я. О. Річки Волині / Я. О. Мольчак, Р. В. Мігас; Укр. екол. акад. наук. - Луцьк: Надстир'я, 1999. - 174 c.
  8. Природа Волинської області / за ред. К. І. Геренчука. – Львів: Вища шк., 1975. – 147 с.
  9. Природно-заповідний фонд Волинської області / Упор.: М. В. Химин та ін. / Огляд територій і об’єктів природно-заповідного фонду в розрізі  районів. – Луцьк: Ініціал, 1999. – 48 с.
  10. Проект створення національного природного парку «Цуманська пуща» / Наукове обґрунтування / Міністерство охорони навколишнього природного середовища України / Клєстов М. Л., Андрієнко Т. Л. та ін. – Київ, 2006. – 110 с.

 



Догори